Нажаль, в новітній історії України, навіть після Революції гідності, пересічним громадянам все ще доводиться стикатися зі свавіллям чиновників різного рангу і посад. Не допомагає нічого – ні проведена люстрація, ні прийняття Закону про держслужбовців, ні навіть переатестація. Так, однією з таких державних структур, де реформи, чи бодай хоч якісь зміни або взагалі не впроваджуються, або приймаються із титанічними зусиллями та опором старої системи, – є сумнозвісна служба ДФС (або як ми звикли її називати – податкова).

Всі ми пам’ятаємо, як Уряд Яценюка обіцяв українцям прийняття повноцінної податкової реформи. Натомість і Кабмін і Верховна Рада обмежилися лише деякими правками в Податковий Кодекс України. В цілому, якщо оцінювати те, як працює відомство під керівництвом Романа Насірова, то складається враження, що єдина мета, яку переслідує державна фіскальна політика – це всіма можливими способами наповнювати Бюджет, ні зважаючи ні на що. А ось ділитися виплатами по своїм зобов’язанням ні Міністерству фінансів, ні іншим органам, ой як не хочеться.

Це і не дивно, адже в умовах воєнної агресії зі сторони очільника московського Кремля, без інвестиційного клімату, та з дефіцитом як Бюджету так і торгівельного балансу, все що залишається українській владі – це тиснути податковим тягарем на внутрішні ринки і своїх громадян.

Але ж інколи методи, якими діють службовці ДФС, змушують замислитися: чи не вигідні новій владі старі методи, які роками застосовувалися в країні при попередніх режимах. Одну з таких історій редакції нашої газети розповіла молода киянка, яка стала жертвою махінацій зі сторони податкової.

Як відомо, ДФС має надавати українцям так званий податковий кредит чи податкову знижку для компенсації деяких витрат, яку громадяни понесли протягом року. Таким чином, відповідно до законодавства, резиденти України можуть розраховувати на зменшення суми свого загальнорічного оподатковуваного доходу на суму цієї знижки. Вона надається для компенсації витрат на навчання, іпотечних кредитів, страхування, тощо.

Процедура отримання такої знижки чітко розписана в тому числі і на сайті Державної фіскальної служби України. Є точний алгоритм дій та перелік документів та довідок, які кандидат на отримання податкового кредиту має подати в суворо вказані строки. Саме так і зробила в кінці 2015 року наша співрозмовниця, сподіваючись на отримання від держави компенсації за оплату навчання в університеті. Але реальність виявилася не такою, якою вона описана в українських Законах.

Одразу ж після надання всіх необхідних документів та заповнення декларації про майновий стан і доходи , а також виписки з банківськими реквізитами, почали відбуватися дивні речі. «Інспектори ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС в м. Києві дуже неохоче приймали ці папери», – каже дівчина. «Складалося враження, що вони всіляко хочуть уникнути виплати зі сторони держави». Лише з другої спроби, після наполегливого вимагання від працівників виконувати свою роботу, вдалося домогтися прийняття держслужбовцями на опрацювання пакету документів (яких, дослова сказати, чимало).

Як бачимо із наведеного примірника заповнення декларації, і в ній, і в окремій банківській виписці, вказуються реквізити банку, куди держава має перечислити суму податкового відрахування. Однак вже за місяць в телефонній розмові із працівниками ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС в м. Києві наша героїня дізнається, що вона, нібито, не вказала реквізити банку. Хоча це не можливо. Повторюємо, реквізити були подані дівчиною як в декларації, так і в виписці з банку.

За словами киянки, у ДФС на питання, як таке могло статися, відповідали, що між відділами відомства не налагоджена достатня комунікація, – вони взаємодіють лише в одному напрямку, та не передають весь пакет документів на опрацювання. «Єдиним виходом для

мене, щоб отримати хоч якісь крихти інформації, було почергово дзвонити спочатку в один відділ, потім в інший, і так багато разів. Все це нагадувало дитячу забавку «Зіпсований телефон», – здавалося, що тільки я можу забезпечити безпосередню взаємодію двох відділів фіскальної служби», – говорить вона.

«Я зіштовхнулася з бюрократизованою системою, та повним небажанням співпраці, адже це питання можна було вирішити шляхом одного внутрішнього дзвінка», – підсумовує потерпіла.

Все це відбувалося вже в березні 2016 року. Тоді ж в ДФС запропонували написати заяву про переведення грошових коштів в банк «Хрещатик». Вже в той час це виглядало дуже дивним, адже ніякого рахунку в цьому банку у дівчини не було. А вже в квітні, як відомо, банк «Хрещатик» було визнано банкрутом: в нього була введена тимчасова адміністрація, а управління фінансовою установою взяв на себе Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

«Дуже підозрілий збіг обставин: чому ДФС наполягали на переведенні коштів не на мій рахунок, а на рахунок саме в банку «Хрещатик»?», – задається питанням жертва махінацій з боку по- даткової. «Потім було дивним дізнатися 13 квітня 2016 року, що податківці перевели мої гроші саме в цей банк, в той час коли було відомо ще 5 числа, що «Хрещатик» банкрут!», – каже вона.

Далі – ще цікавіше. Вже котрий місяць ні серед списків клієнтів-отримувачів банку «Хрещатик», ані в ДФС не можуть назвати, куди саме поділися кошти, нібито переведені в збанкрутілу установу. В списках на виплати ФГВФО при ліквідації наша героїня відсутня, адже не мала ніяких рахунків в цьому банку. Податкова посилає дівчину дізнаватися в «Хрещатик», а в тимчасовій адміністрації та в самому фонді взагалі вперше чують, що мають компенсувати якісь виплати не клієнтові банку.

Дякувати Богу, податківці відправили «не за адресою» лише частину коштів. Після багатомісячних дзвінків, розглядів скарг та візитів, вказавши вже в новій заяві номер свого банківського рахунку, киянка змогла отримати другу частину бажаної компенсації. Але ж відповідальність за зниклу суму так ніхто на себе і не взяв. Так, ще до банкрутства банку «Хрещатик», у ДФС навідріз відмовлялись приймати заяву про повторне переведення першої частини коштів на вказаний рахунок, стверджуючи, що такий переказ можливий лише в банк «Хрещатик». Чому ж це стало можливим згодом? «Дуже дивно», – говорить дівчина. «Що це? Некомпетентність персоналу? Наказ «згори»? Чия це провина? Схоже на корумповану змову ДФС та керівництва банку «Хрещатик» та його власників», – каже вона.

Таким магічним чином ми маємо ситуацію, коли гроші просто зникли: їх немає ніде. А саме головне, що ніхто не може відповісти, як їх повернути. «Я думаю, що кошти просто висіли на балансі ось-ось збанкрутілого банку, який мав величезні соціальні зобов’язання, та не витримав їх. І я не знаю як їх тепер повернути, адже ні вкладів, ні рахунків в «Хрещатику» у мене не було. Чия це провина? Я вважаю, що ДФС!», – каже дівчина. «Не хочеться вірити у теорії змов, але чомусь мою компенсацію відправили саме в цей банк, і хто знає, було це зроблено навмисно, чи ні».

Оригінал статті “Коли держава не хоче платити по своїм зобов’язанням перед громадянами” можна завантажити в PDF за посиланням.